Віталій Соломін, біографія, новини, фото!

Біографія Віталія Соломіна

Початок кар'єри Віталія Соломіна

Віталій Мефодійович Соломін народився в місті Чита. Його батьки Зінаїда Ананьевна і Мефодій Вікторович були професійними музикантами. У Віталія був старший брат Юрій. Сім'я Соломіна проживала в дерев'яному будинку. З дитинства Віталій Соломін захоплювався читанням, його улюбленим письменником був Конан Дойль. Вечорами Віталій любив сидіти з книгою і кухлем чаю біля гарячої печі, поклавши на неї ноги.
Батьки мріяли бачити сина піаністом, під їх керівництвом він п'ять років навчався грі на фортепіано. Сам він терпіти цього не міг, мріючи про те, щоб цей ненависний інструмент скоріше розвалився. Одного разу в сильний мороз хлопчик відправився в музичну школу, підійшовши до дверей, він не зміг відкрити її. Від холоду двері заклинило.Щасливий Віталій повернувся додому і заявив батькам, що школу закрили. Батьки зрозуміли, що музикант з їхнього сина не вийде і дозволили йому займатися чим заманеться. Він прийняв рішення зайнятися спортом, став відвідувати всі спортивні гуртки, які тільки були в Читі. Віталій займався одночасно в волейбольної і баскетбольної секції, легкою атлетикою, гімнастикою, боксом.
У 1959 році Соломія закінчив школу, в тому ж році в Читу приїхала комісія з театрального училища імені М. С. Щепкіна, з метою набору курсу з Сибірської молоді. Віталій вирішив пройти співбесіду і справив приємне враження на комісію. В результаті він прийняв рішення поїхати в Москву для вступу до училища, яке на той час вже закінчив його старший брат - Юрій. Батько підтримав його рішення.
По приїзду в Москву Соломін вступив до училища в групу народного артиста СРСР Н. А. Анненкова.

Малий театр

Починаючи з другого курсу Віталія Соломіна стали запрошувати репетирувати та грати ролі в постановках Малого театру. Закінчивши училище в 1963 році, він став працювати актором Малого театру. На сцені театру Соломія виконав велику кількість ролей, серед яких роль Бориса Єрмакова в спектаклі "Твій дядя Міша" Г. Мдівані, Іполита в п'єсі Олександра Островського «Не все коту масляна", Чацький в комедії Грибоєдова "Горе від розуму", Фиеско в " змова Фієско в Генуї ", Хлестаков в" Ревізорі "Гоголя, Протасов в п'єсі Льва Толстого" Живий труп ".

Віталій Соломін в молодості

У 1987 році через розбіжності з керівництвом Соломін вирішив піти в Театр імені Моссовета.В якому він встиг зіграти у виставі "Сумний детектив" за п'єсою В. Астафьєва. У 1989 році в Малому театрі змінилося керівництво, художнім керівником став Юрій Мефодійович Соломін. Віталій, слідуючи домовленостям старшого брата, повернувся в Малий театр. Після повернення він поставив спектакль "Дикунка" за п'єсою О. М. Островського, в якому сам зіграв у ролі Ашметьева. Пізніше були ролі Астрова в "Дяді Вані" Чехова і Кречинського в мюзиклі А. Колкера "Весілля Кречинського".

Ролі Віталія Соломіна в кіно

Ще з 1963 року Віталій Соломін став зніматися в кіно. Його дебютом стала роль Боярцева у фільмі "Вулиця Ньютона, будинок 1". Потім послідували ролі Вележіна у фільмі "Голова", Левадов в х / ф Кохана, головна роль в Жені у фільмі "Жінки", Кирило в кінострічці "Старша сестра".

Віталій Соломін в ролі доктора Ватсона

Найулюбленішою для актора була роль доктора Ватсона в серіалі про Шерлока Холмса, яка принесла йому справжню популярність. Також досить успішною стала роль у фільмі "Зимова вишня", де Соломін зіграв Вадима Дашкова. Фільмографія Віталія Соломіна налічує понад п'ятдесят картин, які принесли йому велику популярність і глядацьку любов.З великим задоволенням він брав участь в музичних фільмах "Летюча миша" і "Сільва".
У 1995 році Віталій Мефодійович вирішив спробувати себе в якості кінорежисера, зняв повнометражний фільм "Полювання" за повістю Е.Саліаса де Турнемір "Крутоярскій царівна".
Однією з останніх акторських робіт Соломіна стала роль Кшижановський в багатосерійному фільмі "Пан або пропав". За цю роль він отримав приз "ТЕФІ" за кращу чоловічу роль.

Особисте життя Віталія Соломіна

Першою дружиною Віталія Соломіна була актриса Наталя Володимирівна Рудна. Їх шлюб тривав не довго. Майбутня друга дружина Марія Леонідова була студенткою текстильного інституту. Асистентка режисера Тодоровського помітила її на вулиці і запропонувала свою участь в пробах на роль у фільмі "Міський романс". Соломін також брав участь в цих пробах, так вони і познайомилися.Після невдалого першого шлюбу Віталій Мефодійович не збирався одружуватися в наступні десять років. Але Марія настільки йому сподобалася, що він вирішив випускати її не можна, таку жінку йому не зустріти більше. Соломін довго і з розмахом доглядав за Леонідова, дарував квіти, запрошував в ресторани і театр.28 жовтня 1970 року відбулася їх весілля. У 1974 році у них народилася дочка Анастасія, а в травні 1984 року - дочка Єлизавета. Після закінчення текстильного інституту Марія Леонідова працювала художником-модельєром в Будинку моделей і брала участь у випуску модних журналів.

Остання вистава Віталія Соломіна

24 квітня 2002 року Віталій Мефодійович повинен був грати в спектаклі "Весілля Кречинського". У цей день актор відчував себе неважливо, але все одно вирішив вийти на сцену. Він зміг зіграти лише перший акт вистави, потім його самопочуття сильно погіршився. Зі сцени його забрали на руках. Віталія терміново доставили в лікарню, там був поставлений діагноз - інсульт. Потім його перевели в реанімаційне відділення з діагнозом "крововилив у мозок". Близько місяця актор перебував у лікарні, довгий час знаходився без свідомості, іноді приходячи в себе. А 27 травня 18 годині 30 хвилин він помер.
Прощання з актором Віталієм Соломіним відбулося 31 травня в будівлі Малого театру. У той же день він був похований на Ваганьковському кладовищі міста Москви, на ділянці № 24.

Віталій Соломін похований на Ваганьковському кладовищі

Призи та нагороди Віталія Соломіна

Віталій Соломін за своє життя отримав різні нагороди, звання.Заслужений артист РРФСР 1974 року народження, народний артист РРФСР 1992 року. У 1977 році за роль у виставі "Любов Ярова" Віталій Соломін був удостоєний Золотої медалі імені А.Д. Попова. 25 жовтня 1999 року було нагороджено орденом "За заслуги перед Вітчизною" 4-го ступеня. Удостоївся призу "ТЕФІ" за кращу чоловічу роль у фільмі "Пан або пропав".