Геннадій Селезньов, біографія, новини, фото!

Біографія Геннадія Селезньова

Геннадій Миколайович Селезньов - політик, спікер Держдуми 2-го і 3-го, парламентарій - 1-го і 4-го скликань, один з найбільш видних членів фракції КПРФ, творець лівої політсили "Відродження Росії", головний редактор ряду популярних періодичних видань, глава МОСОБЛБАНК, творчого огляду-форуму тележурналістів і кінематографістів "Разом", російської Федерації кінного спорту.

Селезньов Геннадій Миколайович

Він перебував у владі в період, коли політична боротьба в країні велася "за гамбурзьким рахунком" - чесно і незалежно від корисливих мотивів або виникли обставин. Його цінували за вміння майстерно вести діалог з різними думськими фракціями, безпомилково приймати правильні рішення і знаходити прийнятне для сторін дозвіл будь-яких конфліктних ситуацій.
Як підкреслювали в мас-медіа, з його відходом з життя в 2015 році Росія втратила яскраву особистість і неординарного діяча, ім'я якого назавжди залишиться вписаним в політичну літопис Вітчизни.

Дитинство і сім'я Геннадія Селезньова

Майбутній великий чиновник, який став практично третьою особою в РФ, з'явився на світ 6 листопада 1947 року в місті Сєров, розташованому на Північному Уралі в Свердловській області.

Геннадій Селезньов і його мама

Його мама, Віра Іванівна - родом з села Чудській Бор Тосненського району Ленобласті - була другою дитиною в сім'ї з 14 дітьми. Після торгово-кооперативної школи її направили в Виборг, де вона працювала товарознавцем і познайомилася з військовослужбовцем-прикордонником Миколою Степановичем, вийшла за нього заміж. Потім чоловік умовив її переїхати до його батьків на Урал.
Як і багатьом в післявоєнні роки, жилося їм важко, хоча рідні чоловіка до неї поставилися добре. Через 3 роки після народження сина вона повернулася в рідне село, скориставшись від'їздом колишнього чоловіка у відрядження. До 4 класу Гена навчався в сільській школі і виховувався в основному бабусею і дідусем, бо мама працювала в Ленінграді (в офіцерській їдальні військового містечка) і приїжджала тільки на вихідні дні. Потім Вірі Іванівні дали кімнату в Північній столиці, і вона взяла сина до себе.

Геннадій Селезньов перебрався до Ленінграда

У школі він відрізнявся хорошою успішністю, відповідальністю і самостійністю. Коли в старших класах йому доручили шефство над піонертаборі, він привозив в батьківські дні гостинці тим дітям, рідні яких не змогли до них приїхати.Мама підтримувала сина і ніколи не шкодувала на це грошей. З самого дитинства він дуже любив коней, і, ставши дорослим, зберіг прихильність до цих добрих і розумною твариною.
Після школи він вступив до профтехучилища, закінчивши яке з 1965 року, працював токарем на компресорному заводі. Через рік - став студентом Вищого військового училища КДБ, навчального закладу Прикордонної в підмосковному Голіцина, але через проблеми зі здоров'ям незабаром був звідти відрахований і покликаний в армію. Перед тим як піти на службу у нього відбулася серйозна розмова з Фокіним Миколою Миколайовичем, майором, вдівцем, які виховують доньку Люсю, давнім шанувальником матері, який попросив у нього її руки. В результаті його мама знову вийшла заміж.

Кар'єра Геннадія Селезньова

Демобілізувавшись у 1968 році, Геннадій надійшов на заочну форму навчання в держуніверситет Північної столиці на факультет журналістики. Як активний комсомолець, він був висунутий секретарем комітету ВЛКСМ одного з міських ПТУ. У 1970 році - став членом КПРС і приступив до виконання обов'язків інструктора і заввідділом Виборзького райкому комсомолу. З 1972 року його перевели в обком як заступник керівника відділу пропаганди і культмасової роботи.

Геннадій Селезньов вступив до лав КПРС

У 1974 році Геннадій Миколайович отримав диплом про вищу освіту і протягом 6 років очолював редакцію місцевого комсомольського періодичного видання "Зміна". У 1980 році молодий чоловік перебрався в столицю і отримав відповідальну посаду в ЦК ВЛКСМ - заступник голови відділу агітації. Одночасно він керував редакцією "Комсомолки", друкованого органу даної молодіжної організації.
З 1988 по 1991 рік він обіймав аналогічну посаду в "Учительській газеті", ініціював проведення огляду "Учитель року", викладав у Вищій комсомольській школі, був обраний секретарем Спілки журналістів, став членом ЦК партії комуністів.

Депутат Геннадій Селезньов

З 1991 Геннадій Миколайович працював в редакції "Правди". Після серпневих подій його обрали головою редакції цього видання і віце-президентом компанії "Правда Інтернешнл".

Політична кар'єра Геннадія Селезньова

У 1992 році головний редактор "Правди" став членом КПРФ. Після подій жовтня 1993 року, які він вважав спрямованими на введення тоталітарного режиму з повним контролем держави над усіма сферами суспільного життя, абсолютним підпорядкуванням людей влади і пануючої ідеології, газета була закрита, а він, керівник редакції - звільнений з посади.У грудні того ж року його обрали до найвищого законодавчого органу влади країни, куди він переобирався потім в 1995, 1999 і 2003 роках.

Голова Державної Думи РФ Геннадій Селезньов

У 1995-му Геннадій Миколайович також увійшов в ЦК компартії, очолив її тижневик "Правда Росії". З 1999 по 2004 рр. він входив до Радбезу РФ. У 2000 році, залишаючись в КПРФ, він заснував і очолив лівоцентристський рух "Росія". У 2002 році комуністи виключили його зі своїх лав (за невиконання прийнятого рішення про відмову виконувати обов'язки глави Держдуми). Восени він виступив творцем нової політсили "Відродження Росії".
Одним із занять Селезньова поза політикою було керівництво "МОСОБЛБАНК".

Особисте життя Геннадія Селезньова

Політик, за словами дружини, Ірини Борисівни, був прекрасним сім'янином. Вони були одружені більше 40 років, а познайомилися - в селі Чудській Бор, куди він приїхав після армії до бабусі з дідусем, а Іра - до своєї тітки в сусіднє селище. Віра Іванівна, її свекруха, згадувала, що не бачила більш міцною і дружньою пари, де чоловік і жінка постійно надавали один одному знаки любові й поваги.

Геннадій Селезньов і його дружина

У них народилася єдина дочка Тетяна, за фахом - соціальний психолог. Вона подарувала рідним двох онучок, Лізу і Катю. Її нинішній чоловік - Андрій Анатолійович Андрєєв, випускник журфаку і доцент МДУ, парламентарій фракції КПРФ. З першим чоловіком, пітерським бізнесменом Олександром Габітова, Таня зустрічалася 5 років, але в шлюбі складалася всього 2 тижні.
За словами колег, Геннадій Миколайович був працьовитим, розумним, витриманим, зокрема, на засіданнях Держдуми він умів зберігати холоднокровність і знаходити правильні аргументи, щоб охолодити запал депутатів під час бурхливих баталій. Він був прихильником верхової їзди, любив курити трубку.

Останні роки життя і смерть Геннадія Селезньова

У 2011 році колишній голова Держдуми негативно оцінив реформу РЖД, покликану підвищити рентабельність перевезень, і оприлюднив власні ідеї по боротьбі зі збитковістю залізничного транспорту. У 2012 році він був призначений членом наглядової ради Громадського телебачення.Геннадій Миколайович вніс великий вклад в діяльність державної влади в пострадянський період.До останніх днів, як справжній політик-патріот, він переживав за свою країну. В одному з інтерв'ю екс-спікер висловлював, зокрема, думка про те, що політична система в РФ вимагає реформування, так як вона слабшає. Він наголосив на неприпустимості нинішньої ситуації, коли акцент робиться виключно на псевдогромадські, підгодовані і підтримують чинну владу партії.Політик, статус і потенціал якого багато хто вважає порівнянними з соціальним значенням Євгена Примакова, пішов з життя в Москві 19 липня 2015 роки після важкого онкологічного захворювання, похований на Троєкуровському кладовищі. За словами громадського діяча і колишнього колеги Рімзіля Валєєва, Селезньов був державником, який підвищував шанси РФ досягти рівня цивілізованої держави.